Із новими силами: як уникнути емоційного вигорання
Синдром емоційного вигорання – це виснаження організму через фізичні та психологічні навантаження. Явище не нове, його ввів американський психіатр Герберт Фрейденбергер ще в 1974 році. За даними компанії Regus, 53% офісних працівників близькі до емоційного вигорання.
Як все починається
Існує 4 стадії емоційного вигорання.
- Мобілізація. Зазвичай вона притаманна першій стадії роботи: початку навчального року, нового проекту, поверненню з відпустки. У тебе багато енергії та натхнення, у голові роїться мільйон ідей, хочеться втілити їх усі. Саме тоді ти берешся за купу справ, проявляєш ініціативу, можеш не спати й майже не їсти. Але цей етап досить швидко закінчується, адже організм не залізний.
- Стенічна стадія витримування. Ти вже втомився, але ще терпиш і працюєш. Захвату, який був на першому етапі, уже немає. Починаєш стикатися з проблемами: хтось підводить, хтось не може впоратися з завданням. Фактично, ця стадія відображає весь життєвий ритм: ти працюєш, зіштовхуєшся з розчаруваннями, втомлюєшся, відпочиваєш і далі працюєш.
- Астенічна стадія невитримування. Скажімо, ти захворів, а часу, щоб посидіти вдома й повноцінно одужати, немає (через ту ж сесію). Або відразу після хвороби ти розгрібаєш купу справ, а ще додаються проблеми з батьками чи в особистому житті. Перша ознака астенічної стадії – погіршене самопочуття. Тобі стає фізично некомфортно: постійно болить голова, хочеться спати. Якщо раніше ти щось вигадував, креативно вирішував проблеми, то зараз хочеш якнайшвидше позбутися клопоту. Наприклад, замість вивчення матеріалу до іспиту обираєш легший шлях: списати. Частіше починаєш пити каву чи палити, тобто використовуєш додаткові засоби, що стимулюють працездатність.
- Деформація. Якщо виникають проблеми, починаєш злитися на всіх навколо. Зникає гнучкість мислення: ти не можеш змінити плани, якщо трапився форс-мажор. Відповідаєш стандартними фразами, не заглиблюєшся в суть справи. Ця стадія небезпечна тим, що зачіпає не лише роботу, але й близьких людей: ти починаєш зриватися на них, неякісно виконуєш і робочі завдання, і прохання рідних.
Реклама
Як позбутися емоційного вигорання
Метод «Дитячий садок»
Його вигадали американці. Піди в парк розваг, з’їж солодку вату, покатайся на роликах. Якщо на дворі зима – пограй у сніжки. А вдома можеш влаштувати бій подушками.
Метод «Тюлень»
На три дні відмовся від фізичної активності й емоційного перевантаження. Не працюй вдома, просто відпочивай. Цей метод вигадали у Фінляндії: там вважають, що саме трьох днів достатньо, щоб засумувати за роботою та повернутися до неї з новими силами.
Метод «Садівництво»
Попорпайся в землі. Якщо немає власного городу чи грядки, купи насіння й посади квіти в горщик. Так радять робити французи.
Як не допустити емоційного вигорання
Поповнюй внутрішні ресурси. Тобто фізичне здоров’я, позитивне мислення, адекватну самооцінку. Чому настає емоційне вигорання? Бо ти береш на себе забагато справ і зобов’язань, а співробітники найчастіше не поділяють такого ентузіазму. Тобі доводиться багато чого їм пояснювати або виконувати самому. Це виснажує внутрішні ресурси організму. Тому поповнюй їх вчасно: роби те, що приносить задоволення (прочитай нову книжку, з’їж щось смачненьке) й не забувай про нормальний сон.
Не живи життям інших. Не давай порад, якщо тебе про це не просять, не лізь не в свої справи. Не варто пліткувати – це теж забирає життєву енергію. Живи не замість інших, а разом з ними. Не намагайся бути рятівником для кожного й стати незамінним: існує велика ймовірність, що люди будуть користуватися твоєю добротою. Пам’ятай, що відмовляти – це не погано.
Адекватно оцінюй власні можливості. Навіть якщо в тебе безліч енергії й ти готовий звертати гори – подумай, як довго зберігатиметься такий стан. Перед тим, як брати роботу на вихідні, згадай, чи не обіцяв допомогти мамі з прибиранням чи піти з друзями в кіно. А коли погоджуєшся на участь у довгостроковому проекті, поміркуй, чи не співпадатиме він із захистом курсової.
Звертайся по допомогу. Ну добре, взяв ти на себе все, що лише можна. І бачиш, що об’єктивно не впораєшся. Дедлайни горять, нерви на межі, ти готовий вибухнути. У такому разі не бійся звернутися по допомогу до колег або друзів, делегуй їм не надто важливі справи. Попередь викладача або начальника, що не встигнеш виконати все вчасно, попроси перенести дедлайн. Люди часто йдуть назустріч, якщо говорити правду.
Зростай професійно. Часто емоційне вигорання трапляється, бо ми не здатні виконати поставленого завдання: не вміємо, нас не вчили, уперше з таким стикаємося. Тоді ми витрачаємобагато часу на цю справу й дратуємося, нам не вистачає ресурсів для інших завдань. Тому намагайся підвищувати свій професійний рівень: відвідуй тренінги, майстер-класи, читай фахову літературу. Тоді навіть складні головоломки не викликатимуть негативний стрес і ти зможеш якщо не легко, то хоча б без зайвих нервів з ними впоратися.