З ДНЕМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ!
Від хатинки до хатинки
Ходить Миколай –
Кожушок чарівний,
Срібна борода.
Він несе дарунки
Діточкам малим
І любов дарує
Українцям всім!
День Святого Миколая прийшло до нас з давніх-давен і відзначається до сьогодні, як малими так і дорослими. Не виключенням є і наші студенти, які також чекають подарунків та гарних балів від Миколайчика. Та не всі знають історію життя всіма улюбленого чудотворця. Тому давайте заглибимося у давні часи.
Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною. Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.
Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела Св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.
У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Навіть дорослі іноді «випрошують» невеличкий презент. Кому ж це не приємно!
У Західній Україні до цього дня випікають спеціальне печиво – «миколайчики», які кладуть дітям під подушки разом з іншими подарунками. На сході кроплять свяченою водою стайні, клуні, худобу. І саме після зимового Миколи розпочинався в Україні веселий «сезон» вечорниць – час веселощів, пісень, жартів, кохання і сватання.
Хочеться і нам, тихенько привітати викладацький склад та студентів університету з Днем Святого Миколая та побажати щастя, кохання, та життєвої наснаги наснаги.