Покажи свій список справ – і я скажу, який ти

Можна бути зайнятим і можна бути результативним. Чому ці поняття не тотожні та як уникнути їх підміни одне одним?

Знайти подарунок татові – зроблено. Замовити кактуси для сестри – зроблено. Роздрукувати матеріали, пов’язані з практикою, – зроблено. Знайти на ринку насіння крес-салату – зроблено. Зготувати вечерю – зроблено. Дописати дві останні статті – зроблено. Буває, стільки справ припадає на один день! Навіть немає часу перевести дух.

Хм, можна було б сказати, що такі дні є вельми плідними, чи не так? З іншого боку, втома та купа виконаних справ ще не є ознаками продуктивно витраченого часу (пригадуєш, як ми вчилися вдавати, що в нас море роботи?). День може бути насиченим і складним, ти – зайнятим, однак не обов’язково результативним. Спробуємо пояснити, в чому різниця та зрозуміти, як бути продуктивним, а не просто зайнятим.

Для початку побудуємо логічний рядок: в тебе є чимало завдань – ти вимушений багато працювати – доведеться бути більш продуктивним, щоби все встигнути. Начебто правильно? А я скажу, що ні. Тому що нерідко спроби встигнути все призводять до протилежного ефекту: робота виконана абияк. До прикладу, якщо подарунок вибираємо в останню хвилину, то замість бронювання абонемента на прогулянку верхи купуємо щось непотрібне та передбачуване. Хотіли спекти на вечерю пиріг, а варимо кашу. І що виходить? Хоч справи й виконано, але чи так, як ми планували? У той же час цілком реально виконувати завдання швидше, працюючи результативніше. Як?

Будь поміркованим. Я часто примудряюся робити собі та оточенню ведмежі послуги. От не виходить вчасно зупинитися та сказати: «Ні, це я не встигну сьогодні зробити». І знову те саме: роботи – гора, на носі дедлайн, а я хапаюсь за перше та друге, та ще й третє. А достатньо всього-на-всього тверезо оцінити власні можливості. Можна ж таких дурниць наробити! Зрештою, список справ не гумовий, а перепочинок потрібен завжди.

Будь сфокусованим. Навіщо виконувати багато речей зле, якщо можна робити декілька, зате добре? Скорочення переліку «To Do» на день піде тільки на користь. До слова, важливим є не просто план, а встановлення часових рамок для кожного завдання. Це аж ніяк не обмежує, а тільки дозволяє зрозуміти, наскільки реалістичним є складений список. Також часові межі допомагають розташовувати легшу чи складнішу справу відповідно до індивідуальних «приливів» та «відпливів» енергії упродовж дня.

За наявності достатнього часу продуктивність зростає. Коли мені, наприклад, вдається зосередитися на двох-трьох завданнях (а не десятьох), я наприкінці дня відчуваю, що результати моїх старань ліпші. Принаймні совість уже не мучить через те, що роботу виконала неуважно, а, отже, доведеться зайнятися нею повторно.

Будь у формі. Важко, ой як важко, складати екзамен із філософії, коли добу не спав (приклад із власного досвіду). Так само важко сідати писати матеріал, коли весь день не мав і хвилини спокою: думки спрямовані лиш на одне – спа-а-а-ати. Словом, нашій продуктивності загрожує ще й елементарне виснаження (не тільки фізичне). Тому високою є цінність незапланованих вихідних чи бодай невеликих щоденних перерв. Про відпочинок не варто забувати, якщо не хочеться зненацька «зависнути» або заснути за робочим столом чи під час пари.

Бути «зайнятим» краще для набридливих однокурсників чи колег, та бути продуктивним, перш за все, вигідно для нас самих.