Cтажування у Верховній Раді
Що передбачає стажування?
Протягом стажування до інтернів ставляться так само, як і до справжніх державних службовців: вони розробляють законопроекти, знайомляться із засадами державної політики та вчаться мови закону. Вже декілька років обов’язковим компонентом програми є зустрічі, тренінги та лекції на різну тематику: законотворчий процес, основи гендерної політики та інші.
Інтерни не тільки дізнаються багато нового, але й тісно співпрацюють одне з одним і знайомляться з відомими та освіченими людьми з різних сфер. Так було не завжди. Наприклад, інтерни кінця 1990-х – початку 2000-х розповідають, що в них не було так багато зустрічей і вони рідко перетиналися одне з одним. Окрім навчання, інтерни мають удосталь розваг: збираються на фахові дискусії, ігри «Що? Де? Коли?», а в кінці стажування їм організовують випускну вечірку.
Щороку наприкінці стажування «Ліга інтернів» проводить опитування на задоволеність в участі та набутому досвіді. Інтерни 2017 року оцінили свою участь «дуже корисною» в 59% випадків, а «корисною» у 21%.
Хто створив програму?
Програму засновано в 1995 році з ініціативи Верховної Ради України та Асоціації колишніх членів Конгресу США, а у 2009 році з’явилося об’єднання випускників програми – «Ліга інтернів». Згодом «Ліга» долучилася до адміністрування програми, і останні роки вона є співорганізатором програми разом з ВРУ та за підтримки USAID.
Як проходить відбір?
Восени оголошують початок проведення відбору на стажування, потім відбувається конкурс у два етапи: за анкетами та за співбесідою з комісією в Києві.
Вимоги прості: до 29 років, наявність бакалаврського диплому будь-якої спеціальності, знання суспільно-політичних процесів у країні. Щоправда, подаватися не можуть помічники депутатів і ті, хто вже працює у Верховній Раді. Знання іноземної мови не вимагається, але якщо ти хочеш працювати в Комітеті у закордонних справах, наприклад, то знати англійську на високому рівні потрібно. До речі, анкета на етапі відбору буде закодована, і твої персональні дані дізнаються тільки тоді, коли відбір уже буде завершений.
Подаватися можуть люди з усієї України, але на час стажування доведеться переїхати до Києва. Співбесіда в стінах парламенту також проходитиме наживо. Перед цим відібраним людям відправлять орієнтовний перелік запитань для підготовки, але питати також будуть про фах та інформацію з анкети, мотиви стажування, соціальну активність та інші.
Що варто зазначити в анкеті?
Зі слів Мар’яни Добоні, варто давати вичерпні відповіді, а перед тим оновити в пам’яті назви своїх публікацій та відвіданих освітніх чи фахових подій. У питанні про мотивацію треба розказати не тільки те, як програма допоможе тобі, але й чим ти можеш зацікавити певний підрозділ для стажування. Варто також уникати банальних відповідей з інтернету, і намагайся зберігати спокій та розважливість.
Яку роботу можуть запропонувати?
Оголошення про конкурс містить орієнтовний перелік завдань, які можуть виконувати інтерни під час стажування: від законопроектної до офісної роботи. Все залежить від потреб підрозділу стажування, твоїх навичок та мотивації. Підійдуть усі можливі фахи: від юриспруденції до медицини та ІТ, оскільки комітети працюють з найрізноманітнішими питаннями.
Учасники та учасниці програми стажувань проходять їх у секретаріатах комітетів або головних управліннях, а також у підрозділах Апарату Верховної Ради. У кожному структурному підрозділі визначено керівника стажування інтернів, який власне й дає завдання, контролює їх виконання тощо. Саме він розглядає місячний звіт інтерна та погоджує його.
У якому форматі працюють стажери?
Інтерни стажуються повний або неповний день, потрібний формат вказують, ще заповнюючи анкету. Втім, інтерни неповного дня зможуть проводити в підрозділі стажування більше часу та виконувати більше завдань, якщо захочуть. Програма не передбачає дистанційного стажування, але трапляються випадки, коли інтерни отримують завдання з можливістю дистанційного виконання, наприклад, переклади або аналітичні дослідження.
Що учасники отримують після стажування?
Всім учасникам та учасницям, які успішно пройшли стажування, дають сертифікат за підписом голови Верховної Ради, а саме стажування і прослухані під час нього лекції та тренінги вигідно доповнюють будь-яке CV. Для тих, хто планує продовжити свою кар’єру на державній службі, це також буде корисним бонусом під час проходження конкурсу. З набутими знаннями й досвідом буде легше отримати роботу, особливо в тих структурних підрозділах, де проходило стажування.
До речі, один з інтернів 2017 року, Антон Моргун, який проходив стажування в секретаріаті Комітету з питань Регламенту та організації роботи ВРУ, потім успішно пройшов конкурс на посаду головного консультанта цього підрозділу. Мар’яна Добоні розповідає, що Антон не єдиний, хто продовжив працювати в органах державної влади після стажування: це роблять приблизно 30% випускників програми.
Які відгуки учасників програми?
Дар’я Тимошенко – навчалася на математичному факультеті КНУ, наразі навчається в Академії адвокатури України, проходила стажування в Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації: «Важко сказати, які події мені найбільше запам’яталися. Ці півроку – це одна суцільна шалена подія. Дуже запам’ятався тренінг з фасилітації таунхолів, де ми обговорювали зміни до регламенту ВРУ. Ще одна цікава подія – диспут на тему «Коаліція та опозиція чи більшість та меншість». Це було активне обговорення та захист своєї позиції з досвідченими парламентаріями. І ще часто згадую тренінг «Форум-театр», коли актуальні для суспільства проблеми люди показують у постанові, а глядачі можуть у будь-який час втрутитись та змінити хід подій, спробувати вирішити проблему. Учасникам треба багато імпровізувати, грати до кінця свою роль та намагатись не піддаватись тиску».
Андрій Куцик – навчався на історичному факультеті та факультеті соціальних наук Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, проходив стажування в Інформаційному управлінні ВРУ: «Я завжди цікавився політикою та мав бажання працювати в органах державної влади. Власне, це було моєю головною мотивацією пройти стажування у вищому законодавчому органі. Конкурс я проходив два роки поспіль, але пройшов лише з другої спроби. На мою думку, відбір не був легким, адже запитання комісії були досить різними: стосувалися і Конституції України, і моїх знань, пов’язаних зі спеціальністю в університеті».
Ольга Петрук – випускниця ЛНУ ім. Івана Франка, проходила стажування в Інформаційному управлінні ВРУ: «Моїми основними завданнями було написання інформаційного матеріалу для англомовної версії сайту Верховної Ради України, переклад з української англійською і навпаки та написання субтитрів англійською мовою для відеорепортажів. Я також проводила англомовні екскурсії Верховною Радою, наприклад, для журналістів з Ізраїлю, групи з Литви та інших. Загалом я задоволена цим стажуванням, адже змогла повністю застосувати свої знання з англійської мови та ще й здобути юридичний досвід».