«Ваш успіх — чийсь провал»: зірки про цінності поразки

Дензел Вашингтон, Джоан Роулінг і інші про те, як вичавити з невдачі максимум.

У багатьох прекрасних промовах на церемонії вручення дипломів звучить тема невдач і того, як до них підготуватися. Про це свого часу розповідали такі відомі люди, як Дензел Вашингтон, Аарон Соркін і Джоан Роулінг. Ось найдоречніші з них.

Джоан Роулінг: «Невдача — шанс позбутися від несуттєвого»

Коли ви думаєте про Джоан Роулінг, навряд чи вам на думку спадає слово «провал», але саме цьому вона присвятила свою промову 2008 року в Гарварді. Роулінг навіть визнає абсурдність цієї теми, враховуючи привілейованість випускників Гарварду. Але вона розповідає про свої власні невдачі і про те, чому вони такі важливі для неї:

«Отже, чому я говорю про переваги невдачі? Просто тому, що невдача означає позбавлення від несуттєвого. Я перестала прикидатися, що я не та, хто є насправді, і почала направляти всю свою енергію на те, щоб закінчити роботу, яка мала для мене значення. Якби я була успішною у чомусь ще, то, можливо, ніколи не досягла б успіху в тій області, яку вважала по-справжньому своєю. Я стала вільною, тому що реалізувався мій найбільший страх, а я все ще була жива, у мене була дочка, яку я обожнювала, і у мене була стара друкарська машинка і велика ідея. І ось так кам’янисте дно стало міцним фундаментом, на якому я відбудувала своє життя».

Конан О’Брайен: «Невдача — привід до глибокого переосмислення»

«У 1940-х роках жила дуже, дуже забавна людина на ім’я Джек Бенні. Він був гігантською зіркою, одним із найбільших коміків свого покоління. А набагато більш молодий чоловік на ім’я Джонні Карсон дуже хотів бути Джеком Бенні. У чомусь у нього виходило, але багато в чому — ні. Він наслідував Джека Бенні, але його особливості та манери, поряд з мінливим середовищем, повели його в іншу сторону. Але невдала спроба повністю стати його героєм, зробила Карсона найсмішнішою людиною того покоління. Девід Леттерман хотів бути Джонні Карсон, але не став, і в результаті моє покоління коміків хотіло бути Девідом Леттерманом. Але ні у кого не вийшло. Але справа ось у чому: ця наша нездатність стати ідеалом у кінцевому рахунку визначає нас і робить нас унікальними. Це нелегко, але якщо ви приймаєте свою невдачу і робите правильний висновок, ваша вдавана невдача може стати стимулом для глибокого переосмислення».

У кар’єрі кожного, незалежно від того, чи працюєте ви в творчій сфері чи ні, виникає час, коли потрібно зупинитися і переоцінити те, що ви робите. Багато в цей час кардинально змінюють напрямок свого кар’єрного шляху, остаточно позбавляючись від кайданів свого уявлення — «де мені треба бути», — і роблячи наступний більш ясний крок.

Айра Гласс: «Мені би хотілося, щоб хто-небудь сказав, що потерпіти невелику невдачу — це нормально»

«Я, як мені здається, був таким же амбітним, як і більшість з вас. У 20 років я працював у мережевому новинному шоу All Things Considered. І я ледь справлявся. Погано справлявся. У мене був всього один навик, і все. З якоїсь причини я був хорошим редактором. Я був дуже гідним редактором із самого початку. Але в усьому іншому, що необхідно для моєї сьогоднішньої роботи — як створити історію, як структурувати історію, як знайти історію, як повідомити, — я був жахливим, жахливим письменником. Я був з тих письменників, хто напише абзац, а потім дивиться на нього і думає: «О ні, все потрібно переробити!», і переписує його знову і знову.

Ведучим прямого ефіру я теж був абсолютно посереднім, і це не якась дивна помилкова скромність. В інтернеті є докази, наскільки я був поганий. Можете «погуглити», і ви все зрозумієте. Я заробляв дуже мало грошей: я прагнув одержувати в рік стільки тисяч, скільки мені було років, але не зміг домогтися цього до 30 років».

Головна ідея промови Гласса — ви не будете знати, що робити зі своїм життям, поки не спробуєте і не оступитеся кілька разів. І навіть тоді ви, швидше за все, не опинитеся там, де, на вашу думку, повинні бути.

Аарон Соркін: «Світу все одно, скільки разів ви впали, поки це менше від того, скільки разів ви піднімалися»

Легко подивитися на таку людину, як Аарон Соркін, і припустити, що він просто раптово увірвався в світ як ідеальний письменник. Проте, у своєму виступі в Сіракузькому університеті в 2012 році Соркін докладно розповідає про свої невдачі, невдачі тих, хто його оточує і навіть про свою кокаїнову залежність. Через весь виступ лейтмотивом проходять два основні моменти: ви дурні, і ви зазнаєте невдачі, але всім начхати.

«Не майте ілюзій, ви дурні. Ви — група неймовірно освічених дурних людей. Я був таким же. Ми всі були. Ви не дуже працездатні. На вашому шляху стоять деякі прорахунки. Мені би хотілося сказати вам, що є якісь хитрощі, щоб уникнути їх, але немає, вони наздоженуть вас. Це комбінація непередбачуваною життя, а ви — дуже дурні.

Репетиція закінчена. Ви зараз відправляєтеся туди, і вам доведеться це зробити. Ви будете падати, але світу все одно, скільки разів ви впали, поки це менше від того, скільки разів ви піднімалися».

Урсула Ле Гуїн: «Успіх — це чийсь ще провал»

«Успіх — це чийсь ще провал. Успіх — це американська мрія, до якої ми можемо прагнути, тому що більшість людей живуть у жахливій реальності бідності. Ні, я не бажаю вам успіху. Я навіть не хочу говорити про це. Я хочу поговорити про невдачу.

Ви зіткнетеся з невдачами, адже ви люди. Ви зіткнетеся із розчаруванням, несправедливістю, зрадою і непоправною втратою. Ви виявите, що слабкі в тому, де вважали себе сильними. Ви будете заробляти на нерухомість, а потім виявите, що це вона володіє вами. Ви опинитеся, а, наскільки я знаю, вже опинилися, у похмурій ситуації, в самоті і страху.

Чого я хочу для вас, то це того, щоб ви змогли жити там, у цьому темному місці. Жити в тому місці, яке заперечується нашою раціональною культурою успіху, називаючи його місцем заслання, непридатним для житла, чужорідним».

Дензел Вашингтон: «Не помиляється той, хто навіть не намагається»

Промова 2011 року в Університеті Пенсільванії, присвячену невдачі, Вашингтон розбив на три частини. По-перше, ви зіткнетеся з невдачами в житті. По-друге, це знак, що ви на правильному шляху:

«Друге, що я хочу сказати про невдачу: не помиляється той, хто навіть не намагається. Моя дружина поділилася зі мною одним чудовим виразом: «Щоб отримати те, чого у вас ніколи не було, ви повинні зробити те, чого ніколи не робили». Мотиваційний оратор Ліс Браун пропонує аналогію з цього приводу. Уявіть, що ви перебуваєте на смертному одрі, а навколо стоять примари, що представляють ваш нереалізований потенціал. Привиди ідей, які ви не зважилися втілити в життя. Привиди талантів, які ви не використали. І вони стоять навколо ліжка — сердиті, розчаровані і засмучені. Вони кажуть: «Ми прийшли до вас, тому що ви могли би пожвавити нас, — кажуть вони. — А тепер ми разом йдемо в могилу». Тому я питаю вас сьогодні: «Скільки привидів буде навколо вашого ліжка, коли прийде ваш час?» Ви багато вклали в свою освіту, і люди вклали у вас. І дозвольте мені сказати, що світ потребує ваших талантів».

Вашингтон закінчив свій виступ твердженням, яке прозвучало не раз у багатьох інших ораторів:

«… [Невдача — це] кращий спосіб зрозуміти, куди ви рухаєтеся».