А що знаєш ти про Щедрий вечір або Свято Меланії?

13 січня в Україні святкують Щедрий вечір – вечір напередодні Старого Нового року. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії.

У ніч з 13 на 14 січня відзначається Старий Новий рік. Традиція відзначати Старий Новий рік пов’язана з розбіжністю двох календарів: юліанського календаря “старого стилю” і григоріанського – календаря “нового стилю”. Ця розбіжність у XX-XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.

Вечір напередодні 14 січня називають “щедрим”, оскільки прийнято готувати “щедру кутю” багатий стіл після різдвяного посту.

У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в хаті: пироги, ковбасу, м’ясо, млинці. Обов’язковими для новорічного столу були кутя, порося чи якісь страви зі свинини, тому що Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір’я, що якщо в ніч перед Василія вдень на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.

Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м’ясо зайця їли, щоб бути спритними, як заєць, а півня – щоб бути легкими, як птах.

Ще однією обов’язковою святковою стравою у Василів день була каша. Її приготування супроводжували особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.

У новорічну ніч найстарша з жінок приносила з комори крупу (зазвичай гречку), а найстарший чоловік – воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду доти, поки піч не стопиться, було не можна. Потім всі сідали за стіл, і найстарша з жінок починала розмішувати кашу у горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю – таку кашу ранок з’їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався – це не обіцяло господарям будинку нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити долю.

Василів вечір вважався в народі часом найбільш точних і вірних ворожінь, які проводилися протягом усього святочного періоду. Особливо на нього чекали незаміжні дівчата. Вони вірили, що у Василів день наворожиш, то обов’язково здійсниться.

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), – Щедрий Вечір. Це – залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки.