Як не «закипіти» на навчанні
Кому, як не студентові, знати, що таке багато роботи: конспекти, реферати, семінари, курсові. І кому ж, як не студентові, володіти таким прекрасним умінням як відкладати все на потім?
На жаль, подібні зволікання часто обертаються для нас бідою: ми змушені змінити тепле ліжко на стілець зі столом і сидіти ночами й зубрити складний предмет чи писати курсову. Як же вберегтися від непосильної кількості роботи в майбутньому, не загнавши самого себе у глухий кут?
Порада #1. Не залишайте маленькі справи на потім. У вас бувало так, що, займаючись чимось великим, важливим, деякі «дрібниці» – на зразок есе, підготовки до семінару абощо – ви відкладали до завтра-післязавтра, а потім із жахом розуміли, що назбиралось занадто вже багато маленьких справ, котрі потребують негайного вирішення? Ось тому й не варто нехтувати незначним, а виконувати все заплановане вчасно.
Порада #2. Не намагайтеся всидіти на двох стільцях одночасно. Часом нам так хочеться скоріше все зробити і віддатися розвагам-тусовкам-прогулянкам, що, беручись за кілька справ, ми навіть і не зауважуємо, як припускаємося дрібних помилок і в результаті через власний же поспіх зводимо всю роботу нанівець. Чи не краще втілювати задумане поступово, одне за одним?..
Порада #3. Встановіть графік. Обмеженість у часі буває дуже корисною, адже змушує зосереджуватись на роботі, а не займатись чимось побіжним і відволікаючим. До того ж, чіткі рамки роблять нас більш організованими (повірте, студентові така риса зовсім не завадить). А ще важливо встановлювати реалістичні терміни, інакше без нервування та стресів не обійтися. І починайте з найважчого, щоб далі спокійно виконувати інші завдання.
Порада #4. Забудьте про виправдовування і перекладання справ на чужі плечі. Так легко сказати: «Я не зміг/не мав часу/забув через те, що…», коли робота не доведена до кінця (зараз я маю на увазі «липові» виправдання). Невже це серйозно і по-дорослому? Якщо ми відчуваємо схильність до делегування завдань, настав час узятися за своє перевиховання, тому що згодом це може неабияк нам нашкодити.
Порада #5. Пам’ятайте про відпочинок. Життя – це не лише навчання-навчання-навчання. Усім потрібні нові сили для праці (ефективної (!) праці), тому не відмовляйте собі в перепочинку. І не змішуйте останнє з роботою, бо все задоволення від вихідного дня розчиниться, як тільки ми відповімо на дзвінок надокучливого одногрупника з приводу контрольної на наступному тижні.
Порада #6. Навчіться «ловити хвилю». Ця остання порада стосується, мабуть, фрілансерів, тобто тих людей, котрі самі собі начальники, але можна спробувати застосувати її й у нашому, студентському, житті. Полягає вона в тому, аби зрозуміти, коли ми найбільш продуктивні, й використовувати це знання з користю для себе. Очевидно, що день сов і жайворонків відрізняється, та й «родючі» години навряд чи співпадають. Зрештою, є море інших нюансів, тому що кожен із нас особливий: комусь зручніше працювати на самоті і в тиші, комусь – із увімкненим радіо, хтось для народження нової ідеї потребує свіжих вражень і кількаденну відпустку, а для когось достатньо просто погуляти чи прибрати квартиру. Оскільки студентство – це поки не робота, то ще є можливість корегувати режим навчання та перерв.
При неправильному режимі роботи та відпочинку «перегоріти» дуже просто. А скільки зусиль і часу доведеться витратити на відновлення… Якщо ви все частіше відчуваєте себе втомленими через навчання, можливо, варто в такому разі щось змінити (але, сподіваюсь, ви не подумаєте покинути науку)?..