Як вийти з творчого ступору: три правила Вуді Аллена

Творча безвихідь — тема, яка постійно повторюється у фільмах Вуді Аллена, але він стверджує, що сам ніколи не страждає від цієї проблеми. Він починає писати сценарій для наступного фільму на наступний же день після того, як закінчує з монтажем попереднього. У чому секрет його творчої продуктивності?

1. Робіть саме те, що хочете робити

Буває таке, що через зовнішній тиск чи якісь розрахунки ви відчуваєте себе зобов’язаними зробити роботу, яку в глибині душі робити не хочете? Вуді Аллен зробив таку помилку лише один раз. Перший сценарій, який він написав — це був сценарій фільму What’s New Pussycat? 1965 року. Аллен із задоволенням працював з режисером Клайвом Доннером, але студія, яка продюсувала фільм, постійно втручалася в їхню роботу. В результаті вийшов повний фарс, до якого Аллен відчував тільки огиду.

З того моменту він поклявся, що ніколи не буде знімати фільми, якщо не контролює процес сам. Він твердо дотримується цього рішення і займається тільки тим, що викликає у нього ентузіазм, і не важливо, чи подобається це оточуючим, чи розуміють вони його. Результат — вражаюча кар’єра, що розтягнулася на 40 років, чотири «Оскара», дев’ять нагород Британської кіноакадемії і два «Золотих глобуса».

Якщо ви робите щось тому, що це подобається вашим батькам, або ваш кращий друг думає, що це круто, у кінцевому рахунку все це призведе до апатії. А рано чи пізно і до творчого вигоряння.

Тому правило №1: коли є хоч якась можливість вибору, робіть те, що заряджає вас ентузіазмом.

2. Вливайте в роботу свій власний унікальний досвід

Не секрет, що Вуді Аллен вписує в сценарії свої власні життєві переживання. Він раз по раз розігрує сцени зі своїх романтичних відносин і зі свого дитинства в Брукліні. Ця надзвичайно особиста позиція, а також самозневажливий сухий гумор наділяють персонажів Аллена характерною крихкістю.

У фільмі «Зоряні спогади» він розповідає історію режисера, який більше не хоче знімати комедії — але всі хочуть, щоб він продовжував. Аллен наполегливо заперечує, що фільм автобіографічний: «Критики думали, що головний герой — це я … Але сенс фільму зовсім не в цьому. Він про героя, у якого свого роду нервовий зрив, який, незважаючи на успіх, дійшов до такої точки в житті, що йому реально погано». Ні, зовсім не схоже на Вуді Аллена!

Так що правило №2 свідчить, що у вас ніколи не буде нестачі в матеріалі, якщо ви будете спиратися на свій власний досвід. До того ж це дасть вам можливість виплекати свій власний, унікальний творчий метод — хто ж буде проти?

3. Коли на горизонті маячать перешкоди, вбудовуйте їх в роботу

Вуді Аллен каже, що ніколи не буває в глухому куті, але може бути, він просто справляється з цим тупиком, описуючи персонажів, які зайшли в глухий кут. У фільмі «Розбираючи Гаррі» він грає письменника Гаррі Блока. Це ім’я — подвійна гра слів: письменник страждає від творчого ступора (block — «глухий кут»), але при цьому люди навколо (та й сам він іноді) бачать в ньому Сатану (одне з прізвиськ диявола — «старина Гаррі»). І це переконливий опис творчого ступору — наче диявол сів до вас на шию!

Так що останнє правило таке: коли на горизонті виникає творча криза, придумайте, як використовувати її в своїй роботі. Можна зробити це більш тонко, можна відверто — вам вирішувати.

У будь-якому випадку це вигідне рішення: ви не тільки ухиляєтеся від кризи, але у вас ще й з’являється оригінальний творчий підхід.

Загалом, щоб спритно обходити творчі перешкоди, користуйтеся рецептами Вуді Аллена:

– не займайтеся тим, що не відповідає вашим інстинктам або вашій особистій місії;
– орієнтуйтеся на синтез ваших власних, особистих переживань і основної теми, якою ви займаєтеся;
– якщо ви відчуваєте, що насувається ступор, відобразіть його в своїй роботі.